25 вересня 1914 року відбулось перше бойове хрещення УСС. Того дня сотня Осипа Семенюка атакувала російських кіннотників на дорозі Турка–Сянки. Як писав Степан Ріпецький: «Вперше від бою під Полтавою пролилась на історичнім побоєвищі світу – українська кров за Україну. Пролилась кров перших українських вояків новітньої історії України — не за кого іншого, і не за що інше, а тільки і єдино за Україну».

Формування Легіону Українських Січових Стрільців розпочалось 6 серпня 1914 року. 3-го вересня вояки УСС склали в Стрию присягу на вірність цісарю і виїхали на Закарпаття для доформування та вишколу, однак він був короткочасним. Російські війська захопили Львів, взяли в облогу фортецю Перемишль і продовжували наступ на Краків. Тим часом окремі з’єднання 8-ї російської армії були спрямовані на перехід карпатських перевалів з метою прориву до Угорщини. Зокрема, на Ужоцький перевал наступала 2-га Кубанська кінна дивізія. Для оборони перевалу австрійці змогли зібрати лише кілька батальйонів ляндштурму (ополчення). Тому до Карпат розпочали відправку окремих підрозділів Українських Січових Стрільців.

10 вересня першою проти противника виступила сотня Василя Дідушка, яка займалася розвідкою і виконувала охоронні функції. Для її підтримки направляли інші сотні Українських Січових Стрільців. Хоча сотня Дідушка першою вийшла на поле, першою зустрітися з ворогом судилося сотні Семенюка.

25 вересня чета Степана Пеленського здійснила напад із засідки на козацьку старшинську розвідку на дорозі з Турки до Сянок, що за 3 км на північ від Ботельки Вижньої. Під час цієї сутички стрільці поранили кількох козаків, вбили двох коней та захопили одного старшинського коня з усім спорядженням. Цей ворожий підрозділ також обстріляла друга чета під командуванням Богдана Гнатевича, яка вирушила на розвідку до Турочок. Перший бій пройшов успішно, і втрат вдалося уникнути. Наступного дня не було ніяких зіткнень. Однак 27 і 28 вересня сотня Семенюка вела запеклі оборонні бої за Сянки та Ужоцький перевал проти численніших російських сил. В той же час, австрійське командування планувало організувати групи стрільців УСС по 20 осіб для ведення розвідувальної та диверсійної діяльності в тилу російських військ у Карпатах.

«Ці перші бої У.С.С. в обороні карпатських переходів розгорнули вступну сторінку історії визвольних змагань українського народу. Стрільці станули до бою, втративши свою батьківщину, галицьку землю і в часі найслабшого опору австрійської армії. Вони були каплиною в морі світових змагань, малим кільцем у могутньому панцирі озброєної Европи. Не мали за собою ні могутніх протекторів, ні справедливого зверхника, що розумів би їх змагання та зумів гідно оцінити ідейний порив. Навпаки, в перших днях воєнної служби стрінули У.С.С. лише байдужність, або й недовіря», — саме так Осип Думін описав бойове хрещення стрілецтва.

Вивчай славетну історію разом з нами — включайся в Центурії!