Справа «Об’єднання українських націоналістів»

Передумови

1 грудня 1934 року у Ленінграді було вбито першого секретаря Ленінградського міського комітету ВКП (б) і члена Політбюро ЦК ВКП (б) Сергія Кірова. Ця подія дала підстави Сталіну розгорнути репресії.

Того ж дня була прийнята постанова ЦВК СРСР «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів». Відповідно до неї термін розслідування справ скорочувався до 10 днів. Їх розгляд у суді відбувався без участі адвоката та прокурора, заборонялося оскарження вироку та клопотання про помилування. Вирок про найвищу міру покарання виконувався негайно.

Вже 4 грудня 1934 року в центральному органі партії більшовиків в газеті «Правда» було повідомлено про викриття великих груп «терористів-білогвардійців».

Репресії

В Україні першими жертвами стали представники інтелігенції, що проходили у сфабрикованій чекістами справі т. зв. «Об’єднання українських націоналістів». Їм інкримінували повалення радянської влади шляхом здійснення терактів та диверсій.

Майже всі обвинувачені проживали у Харкові й були заарештовані ще у перших числах листопада. Стверджувалося, що більшість з них нелегально прибула до Радянського Союзу через Польщу та Румунію і при затриманні у багатьох виявили револьвери та гранати.

Окрім галичан, які на початку 1930-х переїхали до радянської України, серед підозрюваних були й колишні члени Української комуністичної партії (боротьбистів), розпущеної ще в 1920 році. 13-15 грудня 1934 року виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР, що засідала у Києві, розглянула справу.

З 37 осіб, до розстрілу було засуджено 28 «членів об’єднання українських націоналістів». Серед них були відомі політичні та громадські діячі, а також письменники Іван та Тарас Крушельницькі, Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Олексій Влизько.

Вирок було виконаного 15 грудня у підвалі колишнього Інституту шляхетних панянок (нині — Жовтневий палац), де в той час розташовувався Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР.

Петра Гельмер-Дідушка та ще шістьох осіб були відправлені на додаткове розслідування. За його підсумками їх заслали на Соловки, де вони й загинули.

Наслідки

Жертви справи т. зв. «Об’єднання українських націоналістів» були поховані на Лук’янівському цвинтарі у північно-східній частині на дільниці №7.

Всі засуджені за справою про «Об’єднання українських націоналістів» були реабілітовані в 1950-х роках під час «Хрущовської відлиги».

Як зацікавити анархіста, наступ через Чорнобиль та коли забанять наш канал.

Популярні новини