6 січня 1596 р. у родині чигиринського підстарости, шляхтича Михайла Хмельницького, Nародився син — Богдан.

Як виявилося, він був Богом даний не лише роду Хмельницьких, а й всій Русі-Україні.

Військово-політичний шлях Хмельницького почався з війни Речі Посполитої проти Московського царства 1618 р., в якій за деякими відомостями він у бою врятував життя майбутньому королю Речі Посполитої Владиславу IV Вазі.

Далі була Цецорська битва 1620 р. — коронна армія і реєстрове козацьке військо Речі Посполитої під проводом коронного гетьмана Станіслава Жолкевського та волинського князя Самійла Корецького зазнали поразки від турецько-татарської армії — коронний гетьман загинув, князя взяли в полон і стратили, більшість воїнів перебили чи забрали в рабство кримські татари. Загинув і Михайло Хмельницький (за іншою версією помер в турецькому полоні), а юного Богдана взяли в полон. Там би він і помер, або навічно став би служкою чи галерним рабом, але ні — Богдан не втратив духу, вивчив турецьку і татарську мови, і зумів втекти з полону.

Повернувшись, Богдан повернувся до реєстрового козацького війська і зробив кар’єру аж до старшинської посади військового писаря. За вірну службу королю отримав і маєтності, на одну з яких почав зазіхати польський шляхтич Чаплинський.

В 1646-48 рр., будучи чигиринським реєстровим сотником, Хмельницький відчув на собі усю слабкість законів Речі Посполитої в конфлікті з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським. Перед цим він відбув візит до короля, який порадив за потреби захищати козацькі вольності «шаблею та мушкетом».

Вичерпавши усі законні способи захисту своїх козацьких прав і шляхетської честі, Хмельницький взявся за зброю. Він збирає вірних реєстровців і з ними їде на Січ, піднімати повстання проти свавілля польських магнатів в українських воєводствах Речі Посполитої.

Маючи за спиною і військовий, і дипломатичний досвід (участь у перемовинах козацтва з урядниками Речі Посполитої), і класичну освіту (Львівський єзуїтський колегіум) Богдан Хмельницький був обраний гетьманом нереєстрового козацтва — того, що корилося Запорізькій Січі, а не королю Речі Посполитої.

1648 рік — битви під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями — козацькі тріумфи над коронною армією та посполитим рушенням Речі Посполитої. Реєстрове козацтво перейшло на бік Хмельницького, як і велика частина руської шляхти, яку гетьман особисто викупав з татарського полону після кожної перемоги над військами Речі Посполитої (одним з таких викуплених бранців був Іван Виговський, майбутній генеральний писар Хмельницького та гетьман після його смерті). Богдан розумів, що державу треба будувати з людей в першу чергу рідної крові.

27 грудня 1648 року Богдан Хмельницький на чолі козацького війська тріумфально в’їздить до Києва — давнього стольного граду Русі.

 «Правда то є, що мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем Руським», — наголосив у Києві Богдан Хмельницький посланцям нового короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира в січні 1649 року.

Він зважився на те, що не зважилися руські князі Речі Посполитої — Острозькі, Заславські, Вишневецькі, Збаразькі, Чорторийські, Корецькі, Сангушки, Четвертинські, Слуцькі-Олельковичі – спробувати об’єднати усі землі Русі-Україні під однією владною рукою. Тим паче король Речі Посполитої, Владислав IV, якому присягав Богдан Хмельницький, помер 20 травня 1648 року. Хмельницький знав його особисто і поважав. Смерть Владислава, який мав титул володаря Русі, надала Хмельницькому легальну можливість виводу Русі з Речі Посполитої. Козацьке повстання проти польсько-магнатської сваволі перетворилося на загальнонаціональне з метою відбудови власної держави.

Далі будуть спроби знайти згоду з королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром (рідним братом померлого короля Владислава, підступи зрадливого союзника — кримського хана Іслам Гірея, походи в Молдовське князівство і втрата старшого сина Тимоша, невдала васальна угода з османським султаном Мегмедом IV, невдала васальна угода з московським царем Олексієм Михайловичем, нездійсненна васальна угода з королем

Швеції Карлом Х Густавом, розрив з турками, татарами і москалями та формування союзу з Швецією, Трансильванією і Бранденбургом, спроба заснування власної козацької правлячої династії Русі — України.

Перед смертю він лишив своєму сину, Юрію Хмельницькому самостійну державу, вийшовши з московської протекції, боєздатне військо та сформований козацький державний апарат. Нажаль, козацька старшина замість всебічної допомоги 16-річному юнаку втримати здобутки батька, усунула його від влади вже через місяць після смерті Богдана, а потім почала братовбивчу боротьбу за гетьманську булаву.

Богдан Хмельницький докорінно змінив історію Русі-України та заклав підвалини нової козацько-шляхетської держави. Не його провина, що наступні гетьмани Війська Запорозького не змогли витримати військово-політичного тиску і матеріальних спокус з Москви. Адже державний спадок Хмельницького цілком дозволяв успішно завершити справу будівництва Козацької Русі-України.

Слава навіки буде з тобою
Вольності отче, Богдане герою!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️