​​5 березня 1950 року генерал-хорунжий Роман Шухевич прийняв останній бій проти червоних ворогів.

Головний командир Української Повстанської Армії опинився сам на сам проти кремлівської комуністичної системи і не дав слабини. Вранці 5 березня 1950 р. його будинок в Білогорщі, неподалік Львову, оточили каральні підрозділи МДБ СРСР – більше 600 бійців.

Шухевич не став чекати, поки його сховок у будинку буде викрито – з пістолетом в руках він здійснив спробу прориву, під час якого вбив червоного майора. Однак сили були нерівними. Отримавши поранення, Головний командир УПА зрозумів, що з будинку він вийде або як бранець комуністичного режиму, або його винесуть як нескореного борця за волю України. І він обрав останнє, випустивши собі кулю в скроню.

Сміливий бойовик, успішний підприємець, розумний підпільник, талановитий організатор і природжений командир – він розділив долю своїх вояків-повстанців, що гинули в боях з червоними російськими загарбниками у 1943-1960 рр.

Прізвище Шухевич викликало страх у недругів України ще за життя, та продовжує бути острах, як на Заході, так і на Сході – це найбільше визнання, яке може отримати людина не лише після смерті, але і за життя.

Хочеш продовжити справу Романа Шухевича і вибороти Українську Самостійну Соборну Державу?

Тоді долучайся до Центурії – новітньої Організації Українських Nаціоналістів!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️