Передумови

Використавши важке становище Директорії УНР після втечі Павла Скоропадського, більшовики організували другий похід на Україну. Вже 17 листопада 1918 року в Москві утворилася Рада українського фронту.

Одночасно за рішенням ЦК РКП(б) було утворено маріонетковий радянський уряд України. Уряд УНР звертався із запитами щодо воєнних заходів Москви. На них він отримав відповідь, що в Україну прямує не військо РСФРР, а воюють між собою війська України — української радянської влади й Директорії.

Початок бойових дій

Директорія оголосила війну Радянській Росії. 24 січня на всій території УНР було введено воєнне становище. Червоноармійські частини після важких боїв біля Харкова, Полтави, Катеринослава, Чернігова зайняли майже всю Лівобережну Україну.

6 лютого 1919 року радянські війська вступили до Києва. Директорія перебралася до Вінниці. Все Лівобережжя було в руках більшовицької армії. У цій ситуації Володимир Винниченко заявив про свій “відхід від політики” і виїхав за кордон, “щоб зайнятись далі літературною працею”. Разом з Винниченком з уряду вийшли й інші соціал-демократи.

Обов’язки голови Директорії взявся виконувати Симон Петлюра. Це з задоволенням сприйняли українські патріоти та військові.

Захопивши Київ і зміцнивши свої позиції, радянські війська в лютому — березні 1919 року, щоб не допустити війська Директорії до Галичини, почали новий наступ у напрямку на Мозир і Коростень, а також на Кременчук, щоб відрізати їх від військ Антанти.

Під натиском радянських військ Директорія 6 березня переїхала з Вінниці до Проскурова (нині Хмельницький). Сили її слабнули, а командування Антанти, не надаючи реальної допомоги, висувало щораз нові вимоги.

Під впливом воєнних і дипломатичних невдач в українській армії посилювалися розлад й анархія. У квітні 1919 року українське військо та залишки державного апарату опинились у Галичині. Всю Наддніпрянщину зайняли більшовики. Проте їх становище в Україні було дуже непевним.

Контрнаступ

Озброєні селянські маси, яким більшовики не дозволили ділити панські землі, не хотіли задарма давати хліб для вивезення в Росію.

Навесні 1919 року в Україні почалися масові селянські повстання.

Підтримана повстанським рухом українська армія в середині 1919 року перейшла в контрнаступ проти російської Червоної армії. Цьому сприяв той факт, що внаслідок поразки у війні з Польщею збройні сили Західноукраїнської Народної Республіки — Українська галицька армія — 16—18 липня 1919 року відступили за Збруч і посилили український фронт проти більшовиків.

Підсумки

Спільними силами вдалося вибити російську Червону армію з більшої частини Правобережжя. 31 серпня 1919 року об’єднані українські частини вступили в Київ. Одночасно в столицю увійшла з південного сходу російська Добровольча армія на чолі з генералом Денікіним.

Казахський котел, расові конфлікти у США та морозиво СРСР.