Рішенням імператорів Німеччини та Австро-Угорщини 5 листопада 1916 року в межах колишньої російської території Царства Польського було створено державу Регентське Королівство Польща. За рік сформовано власні державні інституції, включаючи парламент, місцеві органи влади й армію. 7 жовтня 1918 року, коли капітуляція Австро-Угорщини й Німеччини у Першій Світовій війні стала справою часу, Королівство проголосило незалежність.

16 жовтня 1918 року, цісар Карл I в надії зберегти державність оприлюднив маніфест. Згідно з ним Австрія проголошувалася федеративною державою, а її народи отримували право на державність.

19 жовтня Українська Національна Рада проголосила створення Української держави. До неї входили всі українські етнічні території Галичини, Буковини й Закарпаття.

Проте наступного дня намісник Королівства Галичини та Володимирії генерал Карл Георг фон Гуйн відповів відмовою. 23 жовтня Євгену Петрушевичу її підтвердив прем’єр-міністр Австро-Угорщини, повідомивши про плани передати Галичину Польському королівству. Для цього 28 жовтня у Кракові була сформована відповідна комісія.

Збройне протистояння

Щоб запобігти переходу під владу Польщі, у ніч на 1 листопада 1918 року за ініціативою члена УНРади Костянтина Левицького та сотника Дмитра Вітовського 15-ий тернопільський, 19-ий львівський, 41-ий чернівецький полки, 30-ий, 50-ий та 90-ий курені Українських січових стрільців загальною чисельністю 2400 осіб зайняли всі найважливіші урядові установи у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині та Бориславі.

Надвечір 1 листопада у Львові почались вуличні бої, спочатку спонтанні між українськими й польськими активістами. Згодом й між військовими — близько 1200 українцям протистояло близько 700 поляків з-поміж колишніх солдатів австро-угорської армії. Запеклі бої почались 3 листопада, коли у Львів прибуло кілька сотень січових стрільців із Золочева і Рави-Руської. До 10 листопада січові стрільці взяли під контроль дві третини міста.

13 листопада 1918 року, зрікається свого престолу цісар Карла I. У цей день УНРада проголошує створення на території Галичини, Буковини й Закарпаття нової держави — Західноукраїнської Народної Республіки. Це привело до активізації боїв, які вдалось зупинити 16 листопада.

Тимчасовим перемир’ям скористалась армія Польського королівства. Розбивши 10 листопада під Перемишлем українські війська, польські дивізії взяли Львів в облогу і в ніч на 22 листопада зайняли його. Рештки українських підрозділів були змушені залишити місто і розміститись на його підступах зі сходу.

Загальна чисельність загиблих під час Листопадового повстання, яка стала початком Польсько-української війни, невідома.

Байрактар, ковідні закупівлі та розумніший за Ківу об’єктив від камери.