Референдум про Незалежність України

Передумови

Ослаблення центральної влади та системна криза, у якій опинився СРСР у кінці 1980-х років, призвело до дезінтеграційних процесів в державі.

16 листопада 1988 року Верховна Рада Естонської РСР прийняла декларацію про державний суверенітет та внесла зміни в республіканську конституцію. Вони дозволяли припиняти дію союзних законів на її території.

26 травня і 28 липня 1989 року аналогічні акти прийняли парламенти Литовської та Латвійської РСР, 23 листопада — Азербайджанської РСР.

Весною наступного року три балтійські республіки прийняли закони про відновлення незалежності, втраченої в результаті радянської окупації 1940 року.

Відмова КПРС від монополії на політичну владу суспільно-політичну ситуацію не покращила. В СРСР почався “парад суверенітетів”:

  • 12 червня 1990 року про державний суверенітет заявила РРФСР
  • 20 червня — Узбекистан
  • 23 червня — Молдова
  • 16 липня — Україна
  • 27 липня — Білорусь, й до кінця року всі союзні республіки прийняли декларації про пріоритет власних законів над союзними.
Агітаційний плакат до Всеукраїнського референдуму. 1 грудня 1991 р.
Агітаційний плакат до Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.

А 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховна Рада УРСР конституційною більшістю прийняла «Акт про державну незалежність України» і постанову «Про проголошення незалежності України».

Референдум

Схвалити чи відхилити прийняті парламентом рішення мав всеукраїнський референдум, проведення якого Верховна Рада призначила на 1 грудня 1991 року. В той же день провели перші вибори президента України.

У день голосування до 34 093 дільниць прийшло 31 943 820 виборців. 31 891 742 з них (84,18% від загально числа громадян, що мали право голосу) взяло участь у референдумі. 28 804 071 українець (90,32%) ствердно відповіли на питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

1 грудня. Пам'ятні дати
Бюлетень референдуму

«Акт про державну незалежність України» був схвалений по всій країні в цілому й у кожній з 25 областей, Кримській АРСР і містах Київ та Севастополь зокрема.

Уже наступного дня, 2 грудня, незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.

5 грудня 1991 року Верховна Рада затвердила результати референдуму і прийняла звернення «До парламентів і народів світу», яким заявила, що «договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим» і готова «встановити з іншими державами дипломатичні відносини».

Визнання

Через три дні, 8 грудня, на урядовій дачі на білоруському хуторі Віскулі, що у Національному парку «Біловезька пуща», вищі посадові особи Білорусі, Росії й України підписали «Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав». У документі констатували, що «Союз РСР як суб’єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування».

Біловезька угода — Вікіпедія
Підписання Біловезької угоди

10 грудня 1991 року Біловезька угода була ратифікована парламентами Білорусі та України. 12 грудня — також Росією, котра у ті ж дні також денонсувала «Договір про утворення СРСР 1922 року».

До кінця року Україну визнало понад 40 держав світу.

Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу.

Зимова війна

Вранці 30 листопада 1939 року без попередження Червона армія почала обстріл фінської території. Силами чотирьох армій перейшла кордон на фронті від Балтійського до Баренцевого моря і здійснили авіаналіт на Гельсінкі.

Приводом для початку війни став інсценований радянською стороною конфлікт щодо подій у прикордонному селищі Майніло. Там нібито в результаті артилерійського обстрілу з фінської території було вбито чотирьох і поранено вісьмох червоноармійців. Спроба подати радянську агресію як війну між «червоними» та «білими» фінами не вдалась, і 14 грудня СРСР був виключений з Ліги націй.

Війна виявила радянську недооцінку військового потенціалу Фінляндії, обмежені можливості Червоної армії та огріхи в підготовці кадрового складу. Двадцять одній дивізії РККА протистояло лише шість фінських.

СРСР було провалено наступ на усіх чотирьох напрямках удару — в Лапландії, Східній і Ладозькій Карелії та Карельському перешийку. Через це у Червоній армії пройшли показові розстріли перед строєм вищих командирів, які не справились з поставленими задачами

За результатами трьох місяців протистоянь СРСР втратив понад 182 тисячі осіб убитими та зниклими безвісти, 265 тисяч пораненими та 5 тисяч полоненими. Втрати Фінляндії склали майже 26 тисяч загиблими, 44 тисячі пораненими й близько тисячі полоненими, а також 12% території.

Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу.

Голодомор в Україні

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму.

Передумови

30 грудня 1922 року було утворено Союз Радянських Соціалістичних Республік, до якого увійшла й Українська Соціалістична Радянська Республіка. Союзний договір передбачав повну рівноправність республік, проте Україною фактично керував Кремль.

З утвердженням комуністичного режиму відбулися помітні зміни у суспільному, громадсько-політичному та соціально-економічному житті України, що торкнулися насамперед традиційного села. Комуністичний тоталітарний режим насаджував українцям нові звичаї, нові обряди, водночас змушувала відрікатися від минулого, забути своє походження. Відбулося згортання українізації. Розпочався наступ на духовне життя українців.

У 1928 році керівництво СРСР оголосило курс на колективізацію — об’єднання індивідуальних приватних селянських господарств у колективні господарства державної власності. Однак оплата трудоднів була настільки мізерною, що позбавляла селянина можливості прохарчувати себе і свою родину. З огляду на потужне почуття індивідуалізму українських землеробів, в Україні насадження колгоспної системи викликало спротив.

Політика комуністичного тоталітарного режиму викликала опір українського народу. Історики зафіксували близько 4 тис. масових виступів селян на початку 1930-х років проти колективізації, політики оподаткування, пограбування, терору та насильства.

Не бажаючи втратити Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, замаскований під плани здавання хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших харчів та майна як штрафи за невиконання плану. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив усі шляхи до порятунку. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Трагічні події Голодомору

У 1932 році для України було встановлено нереальний до виконання плану хлібозаготівель у 356 млн пудів хліба. Для затвердження цього плану до Харкова прибули найближчі соратники Сталіна — Каганович і Молотов, добре проінформовані про розпал голоду вже в першій половині 1932 року в Україні.

На початку 1930-х років політика колективізації в Україні зазнала краху. Селяни масово покидали колгоспи та забирали своє майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя. Для збереження колгоспів і майна у руках держави режим 7 серпня 1932 року прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закон про п’ять колосків».

З метою посилення голоду в Україні політбюро ЦК КП(б)У під тиском Молотова 18 листопада 1932 року ухвалило постанову, якою було запроваджено специфічний репресивний режим — «чорні дошки». Занесення на «чорні дошки» означало фізичну продовольчу блокаду колгоспів, сіл, районів: тотальне вилучення їжі, заборону торгівлі й підвозу товарів, заборону виїзду селян та оточення населеного пункту військовими загонами, ГПУ, міліцією. У 1932–1933 роках режим «чорних дощок» діяв у 180 районах УСРР (25% районів). Такий репресивний режим було застосовано лише в Україні та на Кубані, тобто в місцях компактного проживання українців.

Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисячі осіб, щогодини — 1168 осіб, щохвилини — 20.

Все це відбувалося за наявності великих запасів зерна у централізованих державних резервних фондах та масштабного продовольчого експорту. Дії тоталітарного режиму підтверджують намір знищити частину української нації у визначених часових межах.

Результати

Під час вчинення особливо тяжкого злочину геноциду в 1932–1933 рр. комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн 500 тис. українців.

Також перегляньте відео на нашому каналі в Youtube “Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу”.

Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу

Сьогодні у відео:

  • “вагнергейт”;
  • можливий напад Росії на Україну;
  • справа щодо самозахисту Кайла Ріттенхауса під час БЛМ-протестів;
  • мітинги за нелегальних мігрантів у Польщі;
  • підготовка до бойових дій.

Влада проти антиваксерів та низьких тарифів, “вагнергейт” та мавпа з автоматом.