Голодомор в Україні

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму.

Передумови

30 грудня 1922 року було утворено Союз Радянських Соціалістичних Республік, до якого увійшла й Українська Соціалістична Радянська Республіка. Союзний договір передбачав повну рівноправність республік, проте Україною фактично керував Кремль.

З утвердженням комуністичного режиму відбулися помітні зміни у суспільному, громадсько-політичному та соціально-економічному житті України, що торкнулися насамперед традиційного села. Комуністичний тоталітарний режим насаджував українцям нові звичаї, нові обряди, водночас змушувала відрікатися від минулого, забути своє походження. Відбулося згортання українізації. Розпочався наступ на духовне життя українців.

У 1928 році керівництво СРСР оголосило курс на колективізацію — об’єднання індивідуальних приватних селянських господарств у колективні господарства державної власності. Однак оплата трудоднів була настільки мізерною, що позбавляла селянина можливості прохарчувати себе і свою родину. З огляду на потужне почуття індивідуалізму українських землеробів, в Україні насадження колгоспної системи викликало спротив.

Політика комуністичного тоталітарного режиму викликала опір українського народу. Історики зафіксували близько 4 тис. масових виступів селян на початку 1930-х років проти колективізації, політики оподаткування, пограбування, терору та насильства.

Не бажаючи втратити Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, замаскований під плани здавання хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших харчів та майна як штрафи за невиконання плану. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив усі шляхи до порятунку. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Трагічні події Голодомору

У 1932 році для України було встановлено нереальний до виконання плану хлібозаготівель у 356 млн пудів хліба. Для затвердження цього плану до Харкова прибули найближчі соратники Сталіна — Каганович і Молотов, добре проінформовані про розпал голоду вже в першій половині 1932 року в Україні.

На початку 1930-х років політика колективізації в Україні зазнала краху. Селяни масово покидали колгоспи та забирали своє майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя. Для збереження колгоспів і майна у руках держави режим 7 серпня 1932 року прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закон про п’ять колосків».

З метою посилення голоду в Україні політбюро ЦК КП(б)У під тиском Молотова 18 листопада 1932 року ухвалило постанову, якою було запроваджено специфічний репресивний режим — «чорні дошки». Занесення на «чорні дошки» означало фізичну продовольчу блокаду колгоспів, сіл, районів: тотальне вилучення їжі, заборону торгівлі й підвозу товарів, заборону виїзду селян та оточення населеного пункту військовими загонами, ГПУ, міліцією. У 1932–1933 роках режим «чорних дощок» діяв у 180 районах УСРР (25% районів). Такий репресивний режим було застосовано лише в Україні та на Кубані, тобто в місцях компактного проживання українців.

Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисячі осіб, щогодини — 1168 осіб, щохвилини — 20.

Все це відбувалося за наявності великих запасів зерна у централізованих державних резервних фондах та масштабного продовольчого експорту. Дії тоталітарного режиму підтверджують намір знищити частину української нації у визначених часових межах.

Результати

Під час вчинення особливо тяжкого злочину геноциду в 1932–1933 рр. комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн 500 тис. українців.

Також перегляньте відео на нашому каналі в Youtube “Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу”.

Красиві умирання, ніс Жеки Карася та вирок Кайлу Ріттенхаусу

Сьогодні у відео:

  • “вагнергейт”;
  • можливий напад Росії на Україну;
  • справа щодо самозахисту Кайла Ріттенхауса під час БЛМ-протестів;
  • мітинги за нелегальних мігрантів у Польщі;
  • підготовка до бойових дій.

Влада проти антиваксерів та низьких тарифів, “вагнергейт” та мавпа з автоматом.

Початок Революції Гідності

Передумови

Починаючи з 2007 року між Україною та ЄС проводилися тривалі переговори щодо підготовки Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Вона мала надати Україні змогу перейти до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною планувалося 28 листопада 2013 року у Вільнюсі. Проте 21 листопада Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди на невизначений термін.

Під вечір 21 листопада, невдовзі після оприлюднення рішення уряду, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі та в Києві на Майдані Незалежності близько 22:00 пройшов невеликий мітинг за участю близько 1500 осіб. Найактивніша частина з них лишилась на ніч попри прийняту цього ж дня судову заборону про проведення на Майдані Незалежності будь-яких акцій. На мітинг 22 листопада вже зібралось близько 6 тисяч осіб.

24 листопада на майдані Незалежності відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича. Захід зібрав за різними оцінками від 60 до 150 тисяч осіб.

Що далі треба зробити, аби асоціація стала реальністю? - Урядовий Кур'єр -  газета центральних органів влади України онлайн
Віктор Янукович (зліва) на саміті у Вільнюсі

Учасники віче одноголосно прийняли вимогу відставку уряду Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації ЄС, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі, звільнити з ув’язнення Юлію Тимошенко, а також звернення до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади. На площі Незалежності почалось встановлення наметів протестувальників, пікетування Кабінету Міністрів.

Події 30 листопада стали переломними. Силами спецпідрозділу «Беркут» із застосуванням вибухових пакетів та невиправданої фізичної сили влада здійснила спробу розігнати близько 400 протестувальників. Вони перманентно залишались на ніч на майдані Незалежності.

Розгін Майдану в 2013: 93 бригада ЗСУ опублікувала спогади про Євромайдан «  Новини | Мобільна версія | Цензор.НЕТ
Розгін наметового містечка на Майдані

Жорстокість і свавілля правоохоронців щодо протестувальників і журналістів, які висвітлювали події, викликала осуд з боку великої частини суспільства і надала наступним протестам нового змісту, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.

Початок революції

Починаючи з 1 грудня протести в Києві набули небаченої масовості та стали силовими — було захоплено Київську міську адміністрацію, відбулись сутички з правоохоронцями біля будівлі Адміністрації президента, опозиція сформувала Штаб спротиву, прозвучав заклик до загальнонаціонального страйку, на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях були встановлені намети, двоє депутатів Верховної Ради вийшли з провладної коаліції.

Недільне віче під час революції

У Києві стали регулярними щонедільні віча за участю кількасот тисяч людей, масові маніфестації; центр міста оточили барикади, почалось блокування урядових будівель, військових містечок, а також заміської резиденції президента Януковича.

Влада силами спецпідрозділів здійснила кілька невдалих спроб розігнати протестувальників. Проте їх кількість у Києві невпинно зростала шляхом підтримці жителів різних регіонів України.

Помаранчева революція

Передумови

31 жовтня 2004 року відбувся перший тур виборів президента України, за результатами якого перемогли Віктор Ющенко (Блок «Наша Україна») та Віктор Янукович (Партія регіонів). Вони набрали 39,87% та 39,32% голосів відповідно.

Наступний тур виборів пройшов 21 листопада 2004 року. З оголошенням попередніх офіційних результатів голосування стало зрозуміло, що вони відрізняються від даних екзит-полів.

За твердженням переважної більшості міжнародних організацій, другий тур пройшов з брутальними порушеннями виборчого законодавства та прав людини. Також застосовували технологію загальнодержавної фальсифікації – втручання в електронну систему підрахунку голосів в Центральній виборчій комісії.

Початок протестів

23 листопада мітинги й пікети почалися перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради, уряду, а також в ряді обласних центрів. Символом демонстрантів став помаранчевий колір — колір передвиборчої кампанії Ющенка.

Міські влада Києва, Львова та декількох інших міст відмовилися визнати законність офіційних результатів. Сам Ющенко, відмовляючись визнавати офіційні результати виборів, прийняв із трибуни Верховної Ради символічну присягу перед народом України як новообраний президент.

Студенти та викладачі КПІ на площі Знань під час Помаранчевої революції

Наступного дня переговори між владою та опозицією зайшли у глухий кут. Позиція Ющенка не передбачала іншого результату переговорів, крім проголошення його президентом.

Опозиція почала переговори з чинним президентом Леонідом Кучмою, бажаючи мирним шляхом домогтися визнання своєї перемоги. Проте після оголошення остаточних результатів, згідно з якими переможцем був визнаний Янукович, Ющенко виступив перед своїми прихильниками в Києві. Він закликав їх почати «Помаранчеву революцію» і за допомогою страйків паралізувати діяльність уряду, змусивши владу не визнавати результати виборів.

25 листопада Верховний Суд України заборонив друкувати офіційні результати виборів. 27 листопада Верховна Рада України визнала результати виборів недійсними й оголосила недовіру ЦВК.

Легендарний виступ Людмили Янукович у Донецьку 30 листопада 2004 року, відео каналу 1+1

3 грудня Верховний Суд України після багатоденного обговорення визнав численні факти порушення законів і Конституції України в ході виборів, у результаті чого вимоги Ющенка були частково задоволені. Зокрема, результати другого туру голосування були оголошені недійсними й було призначено повторне голосування.

У ході повторного голосування, проведеного 26 грудня 2004 року, з результатом 51,99% переміг Віктор Ющенко (Віктор Янукович набрав 44,20% голосів).

Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів не принесла результатів. Ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України.

Наслідки

23 січня 2005 року Віктор Ющенко офіційно склав присягу і заступив на посаду Президента України.

Кавалеры Золотой Звезды. Кто получал высшие награды в эпохи Кучмы, Ющенко,  Яну - ФОКУС
Інавгурація Віктора Ющенка 23 січня 2005 року

Зміна владної еліти України, що відбулася в результаті «Помаранчевої революції», і пов’язана з цим переорієнтація внутрішнього й зовнішньополітичного курсу країни дали привід багатьом спостерігачам говорити про чергу «кольорових» революцій, що почалася зі зміни влади в Сербії та продовжилася в Грузії, Україні та Киргизстані, намагатися знайти аналогії між ними та визначити ті держави, у яких можливе повторення «кольорових» революцій.

Влада проти антиваксерів та низьких тарифів, “вагнергейт” та мавпа з автоматом.