Категорія: Uncategorized

3 лютого 1929 року у Відні завершився конгрес представників націоналістичних організацій, який проголосив створення Організації українських націоналістів. У роботі Конгресу брали участь делегати від Групи української національної молоді, Ліги українських націоналістів, Союзу української націоналістичної молоді, Української військової організації (УВО)

ОУН була підпільною організацією. Вона видавала легальні та нелегальні газети й журнали, дотримувалася військових методів керівництва, мала жорстко централізовану структуру.

Політична доктрина ОУН була сформульована в її програмних документах 1929 року, а в остаточному вигляді – у програмі, прийнятій її Великим збором у 1939 році. Вона ґрунтувалася на пріоритеті інтересів української нації, яка проголошувалась абсолютною цінністю, “найвищим типом людської спільноти”.

Метою організації було створення української самостійної соборної держави. Форми державної влади мали відповідати послідовним етапам державного будівництва. На етапі національної революції передбачалося встановлення національної диктатури, покликаної після відновлення державності здійснити невідкладні заходи з закріплення новоствореного режиму.

Глава держави повинен був створити законодавчі органи “на засаді представництва всіх організованих суспільних верств”.

Свою державну концепцію ОУН будувала виходячи з того, що українські землі окуповані Польщею та СРСР. Тому українські націоналісти не визнавали всі ті міжнародні акти, договори та домовленості, які роз’єднали українські землі, ліквідували українську державність.

Будівництво соборної незалежної України мало завершитися повним вигнанням з українських земель усіх окупантів. Виходячи із завдання створення української державності, ОУН закликала до боротьби проти польського та радянського режимів, підготовки до національної революції на всіх українських землях.

Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.

29 січня в Україні відзначають пам’ять героїв Крут – українських студентів та вояків, які намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Що відомо про цю подію з історії Української Народної республіки?

Передумови

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ.

24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити цю станцію та відступити до станції Крути.

На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку школу імені Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин).

До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військового вишколу, студенти були погано озброєні.

До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Бій

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських вояків і юнаків та студентів, які мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залізничній платформі.

Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною кількістю понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні й з артилерією.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 хлопців були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Наслідки

За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів і гімназистів.

Втрати більшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

В тому бою українським бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі “Арсенал”.

Бій під Крутами надав час уряду УНР підписати Берестейський договір з країнами Четвертного союзу. УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.

Передумови

Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху й в Галичині.

В умовах розпаду Австро-Угорщини українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся листопадовий чин, після чого відбулося проголошення ЗУНР.

Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька.

Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання галичан. ЗУНР мало отримати зброю, продовольчу і фінансову допомогу, загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками. Утім, в цей час владу в Україні перебрала на себе Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками.

Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.

Об’єднання України

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили та за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.

Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Наслідки

За законом “Про форму влади на Україні” від 28 січня 1919 року голова Української національної ради ЗУНР Євген Петрушевич мав увійти до складу Директорії УНР. ЗУНР отримала нову назву Західна область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Їй гарантувалася територіальна автономія. Гербом ЗОУНР став тризуб замість лева.

Державного секретаря закордонних справ ЗОУНР Лонгина Цегельського призначили першим заступником міністра закордонних справ УНР.

Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави повинні були Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила окупація українських земель.

Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.