Сьогодні у випуску:
Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.
ОУН була підпільною організацією. Вона видавала легальні та нелегальні газети й журнали, дотримувалася військових методів керівництва, мала жорстко централізовану структуру.
Політична доктрина ОУН була сформульована в її програмних документах 1929 року, а в остаточному вигляді – у програмі, прийнятій її Великим збором у 1939 році. Вона ґрунтувалася на пріоритеті інтересів української нації, яка проголошувалась абсолютною цінністю, “найвищим типом людської спільноти”.
Метою організації було створення української самостійної соборної держави. Форми державної влади мали відповідати послідовним етапам державного будівництва. На етапі національної революції передбачалося встановлення національної диктатури, покликаної після відновлення державності здійснити невідкладні заходи з закріплення новоствореного режиму.
Глава держави повинен був створити законодавчі органи “на засаді представництва всіх організованих суспільних верств”.
Свою державну концепцію ОУН будувала виходячи з того, що українські землі окуповані Польщею та СРСР. Тому українські націоналісти не визнавали всі ті міжнародні акти, договори та домовленості, які роз’єднали українські землі, ліквідували українську державність.
Будівництво соборної незалежної України мало завершитися повним вигнанням з українських земель усіх окупантів. Виходячи із завдання створення української державності, ОУН закликала до боротьби проти польського та радянського режимів, підготовки до національної революції на всіх українських землях.
Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.
Росія масовано нарощує війська на кордоні з Україною й розмістила зброю та системи, призначені для нападу, а не оборони. Чи варто в такій ситуації покладатися на дипломатичні перемоги від політиків-гумористів? Історія показала, що у складні часи все залежить від мужніх, відданих національним інтересам людей. Але війна береже тих, хто живе за її законами. Їм неможливо завдати удару нишком або застати зненацька.
На вишколі на бійців чекали заняття з тактики, засідки та протизасідкові заходи, парамедицина й експозиція з макетами зброї та амуніцією. Тренування проводили учасники бойових дій та розраховані вони для людей з різним рівнем підготовки.
Захід став наймасовішим за історію проведення тренувань. Його відвідало понад 300 людей, що було досить неочікувано. Проте це не завадило нашим інструкторам поділитись своїми знаннями з усіма охочими.
Якщо ви бажаєте дізнатися для себе щось нове, або поновити знання з військової справи, то повідомляємо, що вишколи “Тотального опору” проходять щосуботи на території заводу “АТЕК” або на полігоні поблизу Києва. Слідкуйте за інформацією на нашому каналі у телеграм.
За допомогу в організації дякуємо засновнику та першому командиру полку “Азов” Андрію Білецькому!
Будь готовий і ти!
Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.
29 січня в Україні відзначають пам’ять героїв Крут – українських студентів та вояків, які намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.
Що відомо про цю подію з історії Української Народної республіки?
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ.
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити цю станцію та відступити до станції Крути.
На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку школу імені Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин).
До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військового вишколу, студенти були погано озброєні.
До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських вояків і юнаків та студентів, які мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залізничній платформі.
Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною кількістю понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні й з артилерією.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 хлопців були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів і гімназистів.
Втрати більшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.
В тому бою українським бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі “Арсенал”.
Бій під Крутами надав час уряду УНР підписати Берестейський договір з країнами Четвертного союзу. УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
Як ефективно, а головне весело воювати та Теорія великого Порошенка.
