ПРО ПИТАННЯ ПРАЙДІВ

З новин дізнався, що у Києві проведуть Марш Рівності та благодійний ЛГБТКплюс-фестиваль. Коли дивишся на картинку пов’язану з цим дійством відразу постає питання хто від цього отримує вигоду в короткочасній та довгій перспективі?

Для мене є чітке усвідомлення процесів у природі, питання приросту, деградації, вимирання і таке інше. І в цій тематиці я вбачаю виключно негатив – за високопарними словами про гордість, рівність чи ще якимось визначеннями лежить вимирання конкретного прошарку населення Землі. Статевозбочені програми навчання дітей не поширюють серед сильних Nацій, що швидко розмножуються – вони приходять до шкіл Nародів, де демографічна ситуація і так важка. Все що пропонують грантові організації з розповсюдження нового ідеологічного курсу – це самознищення. Будь-яка держава сильна своїм населенням. І чим більша чисельність корінної Nації, чим меньший середній вік – тим сильнішою є позиція в світі.

Що відбувається в Україні? Захист фріків в інтересах іноземних грантових контор. В час, коли Держава спливає кров’ю від втрат найціннішого ресурсу – людського, проводиться пропаганда самознищення. Це такий жарт? Що роблять чиновники? Потакають та закривають рота всім незгодним. Як це може називатись, як не державна зрада? Занадто багато відкритих питань відповідь на які знаходиться в площині політичних рішень. Війна відволікає активну частину населення від питань зради в тилу і це дає можливість деструктивним рухам почувати себе господарями становища.

Я за крайні десять років багато разів переконувався, що наша Nація має шанс на життя в цьому світі і нова Коліївщина ще буде, бо ворогів багато. Головна задача це робити виважено, щоб не стерти такий важкий баланс в історичній перспективі для існування Держави, коли наш Nарод матиме надію на велич в світі.

Боротись маємо за кожного українця: переконувати, гуртувати, розвивати і після важких битв на полі бою та активної участі в розбудові здорового українського громадянського суспільства здобудемо своє право.

“Же през шаблю маєм права”, – як заповідав нам Іван Мазепа, гетьман Війська Запорозького, князь Священної Римської Імперії

Ігор Михайленко “Черкас”, 2-й командир полку Азов, засновник Організації Центурія

Центурія в інших соціальних мережах:
Facebook
YouTube
Instagram
TikTok

ІНТЕРВʼЮ У ЛАТВІЙЦЯ

Доброволець з Латвії, легіонер Центурії, боєць III окремої штурмової бригади, співзасновник формації «Nord Storm» та спортивного клубу «Культ Ножа», відомий під псевдонімом «Латвієць» в Азовському Русі — Нікіта Таренов, дав інтерв’ю видавництву «Online UA».

У цьому випуску ви дізнаєтеся про його місію, цінності, ставлення Латвії до України, фронтові історії, розповідь про втрату побратимів та багато іншого.

«Центурія – це одне з головних, що потрібно продвигати в усій Україні» – друг «Латвієць»

ПРАВО СИЛИ

▪️ Це єдине право, що є по справжньому невідчужуваним як для кожної людини, так і загалом кожної живої істоти на землі. Сильний владарює над слабким, розвивається, зростає і перемагає. І кожен у цьому ланцюзі може стати першим, якщо виявиться достатньо сильним. Право сили породжує поняття справедливості.

▪️ Право сили породжує відповідальність. Сила дарує владу над життям та смертю, будівництвом й руйнацією. І тільки рішення сильного (або відсутність його рішення) визначатиме подальший хід подій. Слабкі люди, що не готові до такої сили, втрачають здоровий глузд, здобувши її. Сильні люди, натомість, ніколи її не прагнуть, але взявши владу у свої руки, несуть свій хрест із честю.

▪️ Право сили — це фундамент Європи. Це той матеріал, на якому збудували одвічний Рим, і це той інструмент, який забезпечив славу Русі-України у часи її розквіту.
У Європі традиційно найсильніший правив сильними. Владар оточував себе сильними людьми. Вони були його опорою у війні та мирі. Вони ставали опорою для нащадка владаря, якщо бачили в ньому силу батька. Або ж вони знаходили серед себе найсильнішого, який ставив новим владарем.

▪️ Нині ж Європа забула про силу, а своє перше та єдине право заховала за незліченними симулякрами й хворими фантазіями.
Ми, українці, теж були близькі до того, аби забути про первинне право. Але російсько-українська війна знову показала, що всі закони, петиції й маніфестації будуть безсилі, якщо ти не матимеш сили, аби їх затвердити. Тому ми пам’ятаємо, і тому ми виборюємо це право, попри все.

Сила, спрямована на благо, породжує Порядок.
Сила, що задіяна для зла — це першопричина Хаосу.

Долучайся до «Центурії» — ставай творцем історії!

Центурія в інших соціальних мережах:
Facebook
YouTube
Instagram
TikTok

ГАЙДАМАКИ ОСВЯТИЛИ НОЖІ, А ТИ?

26 травня. 823 день повномасштабного вторгнення. 10-й рік новітньої російсько-української війни. 256 років з того ранку, коли у стінах Мотронинського монастиря Максим Залізняк разом з побратимами освятили зброю. Звідти вони рушили у славетний похід. Ці події, хай і розділені у часі, поєднанні найсильнішим з усіх видів зв’язку — кров’ю. Нашою кров’ю, українською.

Що таке 250 років? Чверть тисячоліття. Десять поколінь. Здається, сива давнина, але разом з тим пам’ять про славні часи гайдамаччини жива. І ця пам’ять сьогодні рухає нами.

▪️ Звідки виникли гайдамаки?

Станом на 1768 р. українці перестали бути господарями на Правобережній Україні. Панівне становище захопили чужинці, що всіляко утискали наших пращурів і політично, й економічно. Невдоволення зростало, і цим вирішили скористатись запорозькі козаки. Із Запорізької Січі на Правобережжя вирушив невеликий загін на чолі з Йосипом Шелестом (місце якого згодом посів Максим Залізняк) для підняття повстання за Справедливість – Соціальну та Nаціональну.

9 запорожців змогли розбурхати Nародний гнів сотень тисяч, що вилився у Коліївщину. Гайдамаки не мали регулярного забезпечення та були гірше озброєні за їх супротивників – польську шляхту та російські війська. Але їх мотивація, їх завзята віра у святіть своєї справи зробили свою справу — вороги України й по цей день пам’ятають про Коліївщину і намагаються її очорнити.

▪️ Звідки виникли добровольці?

Звідти ж, звідки й гайдамаки. Згадайте роки правління найбільш “легітимного” із президентів, Януковича. Репресії супроти всіх Nаціонально-орієнтованих сил (крім кишенькових), заміщення українських контекстів на російські, семимильні кроки на зближення з Москвою й унікальне явище “бізнесу по-донбаськи” — з рекетом на державному рівні. Надання росіянам впливових посад в держапараті.
Інакше, як режимом внутрішньої окупації, це назвати складно.

Коли ж прийшов час – з полум’я Революції Гідності вийшов український добровольчий рух, який став вирішальним фактором війни і в 2014-15 рр., і на початку повномасштабного вторгнення.

▪️ Як і 250 років тому, ми прийшли, коли вже не було сил терпіти. Дух Коліївщини крізь століття закликає боротися з ворогами Великої України. І ми виконаємо його волю, адже для нас найвищий закон та наказ:
Соборна Українська Держава, вільна й міцна, від Сяну по Кавказ!

Долучайся до «Центурії» — ставай творцем історії!

Центурія в інших соціальних мережах:
Facebook
YouTube
Instagram
TikTok