17 квітня 2009-го загинув Макс Чайка. За 21 рік свого життя він зміг зробити чимало, не менше зробив він і після смерті. В Nаціоналістичному русі він став символом Української Одеси, втіленням слави і честі столиці Nашого Чорномор’я.

У 2007-му студенти Одеського університету (того, що імені Мечнікова) спільно з вболівальниками «Чорноморця» заснували нову праву спільноту, давши їй ім’я «Слава і Честь». Максим Чайка був одночасно і студентом-мечниківцем і вболівальником-чорноморцем, єднаючи навколо себе обидві складові СіЧі. Того ж, 2007-го, року СіЧовики були одними з хедлайнерів протестів проти катерининського монумента в місті. Абревіатура СіЧ ставала все відомішою у найбільшому місті-порті країни.

У 2008-му одеські СіЧовики брали участь у спільних вишколах і акціях з харківським «Патріотом України». Налагодилася досить щільна взаємодія між харківськими й одеськими новими правими. 18 жовтня 2008-го Одеська СіЧ в одному ряду з «Патріотом» билася з «беркутами» на Володимирській вулиці Києва. Саме після цього на базі «Слави і Честі» почав творитися осередок «Патріоту України» в Одесі. Максим Чайка став першим десятником Одеського «Патріоту». Вплив нових правих на одеських вулицях ставав все суттєвішим. Макс був в авангарді цього наступу. Його фігура стала серйозною проблемою для проросійських ліваків, які до цього вважали себе господарями міста.

А навесні наступного року Чайки не стало. Два ворожих ножових відправили його у кращий світ. Убивці дали втекти до РФ, а замовником убивства неодноразово називали проросійську «Родіну».

Але того дня Максим помер лише фізично. Хвиля акцій пам’яті, що прокотилася Україною дала всім зрозуміти, що ім’я першого загиблого нового правого українця закарбувалося у пам’яті цілого покоління. Гасло «Чайка Максим – не забудем й відомстим!» надовго вписалася у націоналістичні акції. Макс став символом не тільки Української Одеси, а й зразком для цілого покоління українських нових правих.

А 2 травня 2014-го в авангарді оборони Одеси поряд з одеситами були харків’яни. Саме ті, які браталися ще з СіЧовиками. Немає жодних сумнівів в тому, що Одеса лишилася українською в тому числі й завдяки внеску Максима Чайки. Пам’ять про Героя Української Одеси жива!

Автор — Микола «Крук» Кравченко, головний ідеолог Nашого Руху та співзавсновник Центурії.

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️