Лише перемога

Європа – це тисячолітня історія, а не тільки її сучасний порядок денний

В ці дні, коли зі Сходу насувається вікове чудовисько комунізму, а із Заходу лунає крик монстра, який так само намагається зруйнувати все природнє, з розкиданого вітром історії, повстає легендарний дух стародавніх воїнів – Центурія.

Адже саме у цей складний час на ідеологічних, політичних, інформаційних фронтах, в умовах війни, зароджується і відкидається усе зайве, формуючи щось більш високе, те, що вже давно шукало собі місця і виходу. Їх дух жив у поколіннях, перетікав у підвалини і принципи, зароджував вчинки, особистості, характери. Вороги боялися їх ймення, схиляючись перед ними державами та містами.

Ми бачимо, як відроджується епоха сили, честі і справедливості. І це важливо розуміти, у наш час, коли можна спостерігати процес формування і гартування волі Нації та її Духу. Ми віримо у те, що Істина перемагає все, саме тому, попереду на нас чекає лише перемога.

Історія третя

57 р. до н.е. Галльська кампанія. Відбиття нападу галлів на римській табір на р. Самбрі.

Переважаючі сили галльських племен нервіїв, ебуронів і адуатиків оточили укріплений римський табір. На 7-й день осади вони змогли підпалити стріхи будівель всередині табору та почалу повноцінний штурм. В цьому бою себе проявили центуріони Тіт Пульфіон і Луцій Ворен. Між ними було постійне суперництво та вони постійно сперечалися про те, хто з них кращий. Коли розгорівся запеклий бій Пульфіон сказав: «Навіщо вагатися, Варен? Коли ще ти відшукаєш місце довести свою мужність? Хай сьогодні наша суперечка буде вирішена!». Сказав так, він звийшов за укріплення табору та кинув у натовп галлів. Варен також не лишився в таборі і поспішив за Пульфіоном. Підійшовши до ворога на близьку відстань, Пульфіон кинув свій пилум і вбив галла, що вибіг назустріч. Той впав мертвим, товариші прикрили його щитами і почали стріляти в Пульфіона стрілами, не даючи йому можливості відступити. Щит його був пробитий наскрізь, я остріє стріли загнулося в його поясі. Удар стріли був такий сильний, що ножни звернулися з місця і права рука Пульфіона важко діставала меча. Галли оточили його. Варен, забувши свою неприязнь до Пульфіона, поспішив до нього на допомогу. Увага галлів звернулася на нього і вони кинули Пульфіона, вважаючи, що він отримав смертельне поранення. Варен оголив меча і, зустрівши ворогів, одного вбив, а інших змусив відступити, але просуваючись вперед, впав у яму. В цей час Пульфіон поспішив на допомогу Варену, оточеному галлами, і обидва центуріони без шкоди для себе вбили багато неприятелів і повернулися до табору.

Джерело – Юлій Цезар. Записки про Гальську війну. 5.44.

Історія друга

52 р. до н.е. Бій за місто Новіодун гальського племені бітурігів

Вони підтримали повстання проти римського панування Верцингеторикса, вождя племені арвернів. Римська армія на чолі з Гаєм Юлієм наблизилась до міста, після чого гальські посланці попрохали його не руйнувати міста, попрохавши залишити їм життя і пробачити за участь в повстанні. Гай Юлій наказав віддати римській армії усю зброю, коней населення міста та дати знатних бранців для певності обіцянок містян. Декілька центуріонів зі своїми людьми увійшли до міста для збору зброї. В цей час до Новіодуна наблизилась кіннота армії Верцингеторикса і гальське населення міста почало з усіх боків нападати на римлян, які опинилися в меншості у незнайомому місті. Гали прагнули замкнути міську браму і залишити легіонерів в пастці. Центуріони пробилися до брами і повбивали на ній галів, за командирами послідували легіонери. Центруіони особисто обороняли браму міста, поки з неї не вийшов останній легіонер і не приєднався до основної армії за брамою міста.
Римляни відбили атаку гальської кінноти і мешканці Новіодуна здалися і видали тих, хто підбурював до повстання проти Риму.

Джерело – Юлій Цезар. Записки про Гальську війну. 7.12.

Історія перша

Битва при Гераклеї. 280 р. до н.е.

В цій битві проти царя Епіру Пірра виступило 4 римські легіони. Під час битви гору брали то римляни, то вояка Пірра. Наприкінці битви цар ввів у бій 20 бойових слонів, які зруйнували бойові порядки римських легіонів – римські вояки почали панічно тікати і лише один не піддався загальній паніці. Це був Гай Мінуцій, старший гастат четвертого легіону. Гастати – це була важка піхота, яка знаходилася у першій лінії, озброєна мечем, щитом і двома пілумами (дротики довжиною близько 1,2 м.). В гастати брали хлопців 20-25 років. Старший гастат Гай Мінуцій не піддався страху, адже бачив слонів вперше, як і більшість легіонерів. Натомість він завдав поранення одному з слонів, тварина почала панікувати і внесла хаос в бойові порядки армії царя Епіру. Завдяки цьому більша частина римської армії змогла відступити, щоб захистити Рим від наступу ворога.

Джерело – Теодор Момзен. Історія Риму.