Рупори та глашатаї Кремля усіх рангів, після презентації ГО «Центурія», затягнули стару пісню на новий лад про «страшних націоналістів» та «активізацію радикалів».

Наприклад, така картинка склалася у ватній голові блогерки кремлівського видання «Страна.ua » – Олєсі Мєдвєдєвої.

У своєму матеріалі, цитуємо, вона зазначає: «У людей все маски какие-то одинаковые, какого-то лица».

Не без задоволення зазначимо безграмотність, що панує у голові блогерки, яка не зуміла розшифрувати прості культурні коди, знати про які, пані Олеся повинні були б ще зі шкільних уроків історії.

Проте ми, як авангард Нації, прекрасно знаємо не тільки історію України, але й історію нашої спільної славної європейської культури, тому і в якості символічних масок взяли ідею римських «личин», що закривали обличчя вершників і прапороносців.

Тож вий та скавчання ватних голів викликає у нас тільки сміх і відчуття того, що ми рухаємось правильним шляхом!

Революція – докорінна зміна суспільно-політичних, економічних, культурних поглядів та моральних переконань Нації. У цьому тексті мова піде не про Революцію Гідності її результати, досягнення і зради, а про паростки прояву національної свідомості у Білорусі.

Відсутність національного лідера, який би очолив протести і повів людей за собою, який би надихав їх на кардинальні зміни і давав протестуючим розуміння, що перемога буде за ними, є головним каменем спотиканням на шляху до національної революції. А ті обличчя опозиції, в яких білоруси вірили і яким давали кредит довіри – виявилися неспроможними стати на чолі протесту. Відсутність національного лідера також ускладнила ситуацію і тим, що в умовах коли влада відключила електронні засоби зв’язку, групи людей втратили координацію між собою і не змогли як слід згуртуватися та дати опір.

Таким чином, протест перетворюється на броунівський рух демонстрантів з переходом у локальні сутички із значно завищеними і краще підготовленими омонівцями, свавільні дії яких викликають відчуття несправедливості й розуміння того, що процес десовєтизації у Білорусі тільки починається. І це вже питання часу, коли він досягне свого апогею.  

Друге – це розподілення голосів. За тривалий час свого правління Лукашенко і підконтрольні йому структури, досконало вивчили методи фальсифікації та протягом 26 років вміло застосовували їх на практиці. Знову ж таки, відсутність у сучасної білоруської опозиції чіткої та радикальної риторики, і присутність закликів до мирного протесту, іще один показник того, що завдання з відстоювання результатів виборів лягає на плечі звичайних громадян без підтримки справжнього національного лідера.

Європа – це тисячолітня історія, а не тільки її сучасний порядок денний

В ці дні, коли зі Сходу насувається вікове чудовисько комунізму, а із Заходу лунає крик монстра, який так само намагається зруйнувати все природнє, з розкиданого вітром історії, повстає легендарний дух стародавніх воїнів – Центурія.

Адже саме у цей складний час на ідеологічних, політичних, інформаційних фронтах, в умовах війни, зароджується і відкидається усе зайве, формуючи щось більш високе, те, що вже давно шукало собі місця і виходу. Їх дух жив у поколіннях, перетікав у підвалини і принципи, зароджував вчинки, особистості, характери. Вороги боялися їх ймення, схиляючись перед ними державами та містами.

Ми бачимо, як відроджується епоха сили, честі і справедливості. І це важливо розуміти, у наш час, коли можна спостерігати процес формування і гартування волі Нації та її Духу. Ми віримо у те, що Істина перемагає все, саме тому, попереду на нас чекає лише перемога.