12 грудня 1890 р. – день народження Вождя Українських Nаціоналістів, полковника Андрія Атанасовича Мельника.
Андрій Мельник усе своє свідоме життя присвятив служінню Українській Ідеї. В буремні роки Першої світової війни незважаючи на хворобу він вступив добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців, командував чотою, згодом сотнею, відзначився особистим героїзмом у боях на горах Маківка та Лисоня. У 1917 р. брав активну участь у створенні куреня Січових Стрільців. У 1919 р. полковник Андрій Мельник був призначений начальником штабу Дієвої армії УНР.
«Ми стирали штучні кордони, що нас ділили, ми їх просто не помічали. Нерідко Засяння, Полісся, Волині, Галичини і Буковини побіч братів з українського степу обабіч Дніпра і запорізьких нащадків з Дунаю і Кубані в повній гармонії і взаємопошані, у вірній службі Україні.»
На відміну від багатьох своїх сучасників, які після поразки УНР впали у відчай та апатію, Андрій Мельник знайшов у собі сили не втратити оптимізм і віру в Українську державу. Уже в еміграції, на Галичині, разом з Є.Коновальцем він береться за організацію Української Військової Організації, предтечі ОУN, зокрема стає крайовим комендантом УВО. За що отримав 5 років польської в’язниці (термін був скорочений завдяки діям уряду УНР в екзилі).
Андрій Мельник був близьким соратником Євгена Коновальця. Вони були свояками й були одружені на сестрах Федак. У травні 1938 р. після вбивства Євгена Коновальця, Андрій Мельник стає виконуючим його обов’язків. Згідно з заповітом «Залізного Командира», саме Андрій Мельник, «людина з шовку і сталі», перебрав кермо найбільшої української сили; як виявилося, в найвідповідальніший та найважчий час. На II Великому Зборі ОУN в серпні 1939 р., що відбувся в Римі, полковник Мельник був затверджений Головою Проводу ОУN.
Згодом в ОУN виникли розбіжності щодо тактики боротьби та співпраці з різними політичними силами. На початку 1940 року відбувся розкол в організації, що призвів до утворення двох фракцій — ОУN(м), та ОУN(б). Цей розкол значною мірою визначив подальший розвиток українського Nаціоналістичного руху, коли вирішувалася доля Батьківщини та всього світу. Розкол був одним із факторів програшу, бо лише в єдності наша сила.
Після закінчення Другої світової війни й повторної окупації України більшовиками, Мельник доклав чимало зусиль, щоб згуртувати розрізнені політичні формації за кордоном. Так, у 1948 році було створено нову Українську Національну Раду, куди увійшли політичні сили, що визнавали Акти 22 січня 1918 і 1919 рр. якими було проголошено Українську Народну Республіку як незалежну й соборну державу українського народу. Також він заборонив членам ОУN(м) мститися членам ОУN(б), за фізичне знищення членів ОУN(м).
У 1957 р., перебуваючи у США і Канаді, Андрій Мельник виступив з програмою створення світового конгресу об’єднання українців. Була створена спеціальна група, яка почала шукати компроміси між всіма українськими групами всього світу. У 1967 р. відбувся цей конгрес, який, власне ідею Андрія Мельника реалізував. Зусиллями Мельника світове українство об’єдналося у Світовому Конгресі Вільних Українців як понадпартійній інституції, що упродовж тривалого часу репрезентувала інтереси українства.
«Хай кожний, хто хоче бачити Україну вільною, дасть свій творчий вклад у збірні зусилля нації, в свідомості, що перш за все наша духовна сила, жертвеність і національна – політична зрілість зважають на дальшому розвитку подій, що грядуть!»
На жаль, Андрій Мельник не дожив до цього часу. Свій земний шлях Андрій Атанасович Мельник завершив 1 листопада 1964 р. у місті Клерво, що на території князівства Люксембург, де і похований.
Слава Україні! Вождеві Слава!
Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️
