Категорія: Uncategorized

ДЕНЬ NЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Posted on by Admin1

Nезалежність — це не просто дата в календарі. Це результат щоденної боротьби, крові і жертовності поколінь, які не погодилися жити на колінах. Вона ніколи не була подарунком, а завжди виборювалася збройно і ціною великих зусиль.

Україна — не просто 603 тисячи квадратних кілометрів і набір адміністративно-територіальних одиниць. Це велика мрія, яку спромоглася здобути українська Naція, віддавши за неї безліч життів. Мрія, яку побачити своїми очами змін не кожен з тих, хто приклав руку до її реалізації.

Сьогодні ми відзначаємо не просто Акт проголошення Nезалежності України 1991 року, а цілу тисячолітню традицію боротьби за власну землю: від княжих дружин і козацьких полків до повстанських армії та сучасного війська.

Nезалежність — це висока цінність. Боротьба за неї — обов’язок. Nезалежність для нас має бути простором, у якому ми щодня будемо ставати сильнішими, відповідальнішими, кращими. Тільки так ми зможемо зберегти Україну не як територію, а як живу спільноту, Nацію, що продовжить своє минуле і теперішнє великим майбутнім.

Сьогодні Nаш обов’язок — не зупинятися. Завершити вікову боротьбу, утвердити Україну такою, якою мріяли її бачити покоління наших героїв: самостійною, могутньою, соборною.

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️

ВІД ГЕРБА ДО ПРАПОРУ

Posted on by Admin1

Сьогодні українці святкують День Державного прапора. Офіційно синьо-жовтий прапор був визнаний, як символ Русі-України в 1848 р. Головною Руською Радою у Львові. Це був орган політичного представництва русинів (тоді самоназва “українці” не мала такого загального поширення), який діяв на етнічних українських територіях Австрійської імперії династії Габсбургів (Галичина, Закарпаття, Буковина, частина Волині та Поділля, Лемківщина, Холмщина, Перемищина).
Цьому передувала офіційна відповідь Головної Руської Ради 18.05.1848 до Станіславської окружної Руської Ради, що “знамя землі руської тутейшої є лев, а кольори руські жовтий та синій”.

Синій і жовтий є кольорами герба Руського королівства, спадкоємця Київської Русі – золотий лев на синьому щиті. Вперше цей герб став використовувати король Русі Юрій Львович у XIV ст., імовірно в пам’ять про свого батька, короля Льва Даниловича, який правив у XIII. Носієм цієї державницької Традиції у ХІХ ст. стала Головна Руська Рада.

ХІХ ст. – доба, коли середньовічні герби перетворювалися на Nаціональні прапори. Наприклад, кольори прапору Польщі походять з її середньовічного королівського герба – білого орла на червоному щиті.

11.05.1849 Головна Руська Рада визначила розташування Nаціональних кольорів – синій згори, а жовтий знизу. Того дня ГРР звернулася до австрійського імператора Фердинанда І з проханням, щоб вивісили у Львову хоругву “руську синьожовту”. І згодом вона з’явилася на Львівській ратуші. В 1914 р. у синьо-жовтих кольорах була виконана кокарда Легіону Українських Січових Стрільців, що бився в складі армії Габсбургів у Першій світовій війні та став зародком для формування Української Армії.

Державне визнання синьо-жовтий прапор отримав у 1918 р., коли гетьман Павло Скоропадський затвердив його державним прапором України. Так за шість століть герб з золотим левом на синьому щиті Королівства Русі перетворився на державний синьо-жовтий прапор Української Держави.

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️

ЦЕНТУРІЯ ПРОКАЧУЄ ТАКМЕД У МИКОЛАЄВІ

Posted on by Admin1

Миколаївський осередок Центурії провів тренування з тактичної медицини для молоді організації.

Під керівництвом професійного інструктора учасники практикували накладання турнікета, тампонади, бандажу та використання оклюзивної наліпки.

Подібні заняття допомагають не лише відпрацювати техніку допомоги, а й сформувати впевненість у власних діях.

Ставай фахівцем з такмеду — включайся в Центурії!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️

ДЕНЬ ПОБРАТИМСТВА: ХОМА І АКСЬОН

Posted on by Admin1

В нашому русі є день, який ми вважаємо Днем побратимства. Це 20 серпня — день, коли в одному бою за Велику Україну загинули справжні побратими — Андрій «Хома» Снітко та Олег «Аксьон» Аксьоненко.

Їхній шлях пролягав із різних сторін країни, але їх об’єднала спільна Ідея Nації й готовність боротися за Україну, спочатку в організації Патріот України під проводом Андрія Білецького, а потім у створеному їм же батальйоні Азов.

Хома народився на Волині, змалку зазнав випробувань сирітського життя. Але труднощі не зламали його. Андрій казав: «Хочеш змінити світ, почни з самого себе» і жив за цим принципом. Він прагнув змінювати себе і країну. У студентські роки брав активну участь у Революції Гідності, а коли почалася війна — відразу став добровольцем «Азову». На схід Хома вирушив у складі волинських «чорних чоловічків». Йому було лише 18, але його відвага і прагнення до більшого вели вперед.

Аксьон родом із Луганська. Його юність пройшла в середовищі ультрас луганської «Зорі». З перших днів Майдану він був у Києві, а після початку війни вступив до націоналістичної організації «Патріот України». Згодом Аксьон потрапив у II-й десяток «чорних чоловічків», згодом перейшов у I-й. Разом із чорними чоловічками він їхав у найгарячіші точки, брав участь у боях за Маріуполь і на всьому фронті Приазов’я. Його кредо було просте: «На Сході буду перебувати стільки, скільки буде потрібно для того, щоб мої землі, моє місто було звільнене від усякої мерзоти, яка знищує мирне населення, грабує і ґвалтує людей».

20 серпня 2014 року, під час Іловайської операції, підрозділ Аксьона і Хоми потрапив у засідку. Під час ближнього бою їх закидали гранатами, Хома без вагань накрив собою гранату, врятувавши побратимів. Уламки другої гранати влучили в око та ногу Аксьона. Уламок через око потрапив у мозок. Аксьона не змогли врятувати, того ж дня він загинув. Не за дрібниці й не за комфорт, а за Велику Україну, якою ми зобов’язані жити й яку зобов’язані будувати.

Вони могли бути аполітичними, але пішли за світлом Ідеї Nації. Могли сховатись й перечекати — натомість обрали Чин і прожили своє життя в боротьбі. Своєю дружбою довели, що Українська Соборна Держава — не мрії, а реальність, яку нам з вами належить будувати.

Андрій «Хома» Снітко.
Олег «Аксьон» Аксьоненко.
Навіки — в строю!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️