Стоїцизм має неминущу привабливість в наших колах, бо це – природня складова світогляду Nаціоналістів.

▫️ Ця філософія має певний витончений фаталізм – почуття, що все таке, яким є, і що мало що з цього можна контролювати. Ця мудрість приводить до найвідомішої характеристики стоїків, яке сьогодні перекладають як “апатія”. Це не беземоційність у значенні, в якому ми вживаємо це слово тепер (хоча, вочевидь, наше слово від нього походить). Те, що в Nаціоналіста може здатись пасивністю чи байдужістю, є насправді вмілим поєднанням мудрості та смирення. Його не хвилює ні бідність, ні жорстокість, тому що він не очікує, що цих явищ не має існувати.

▫️ Це не значить, що він не буде, як і належить порядному громадянину, працювати задля викорінення бідності та зупиняти жорстокість. Але його діяльність із цього погляду радше тяжітиме до тихих, особистих актів анонімної благодійності й персональної доброти, ніж до публічних виявів любові.
Він визнає важливу відмінність між людиною публічною й приватною. Усі ми відчуваємо, що існує різниця між двома сферами, публічною і приватною, правда? Чого часто бракує, так це належної стоїчної поваги до дійсності. Бракує визнання, що дві сфери хоч і близько пов’язані, але відмінні, і що по-різному поводитися в кожній з них не є лицемірством.

▫️ І ще пару слів про опір Злу.
В інтелектуальних колах сучасного Заходу (переважно ліволіберальних) побутує думка, що опір грабіжнику в кращому разі є необхідним злом.
Це єресь! Спротив злу застосуванням сили, необхідної, щоб його зупинити, насправді є безперечним благом.
Якщо розбійника схопити, заарештувати, притягти до відповідальності й засудити, він перестає бути загрозою для інших. Тож насилля, застосоване для його зупинки, не тільки справедливе, але є актом люблячої турботи. Не обов’язково до злочинця, а до його потенційних жертв.

“Доброта до винних є жорстокістю до невинних” – Адам Сміт.

▫️ Шкода, що Європейська цивілізація вже забула цю елементарну істину й толерує існування не просто злочинців, а цілої країни-терориста.
Разом з тим безперечним благом є те, що ми, українці, не обтяжені рожевими ілюзіями сучасних європейців й здатні дати достойну відсіч одвічному ворогу.
Стоїчно, героїчно, епічно.

Вступай до Центурії – новітньої Організації Українських Nаціоналістів!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook ▫️
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️

Ми цінуємо освіту, але не розуміємо її історії. Організована західна освіта виросла безпосередньо зі studia generalia європейських монастирських громад. Studia були відкриті як для монахів, так і для мирян, і були відповіддю на дві сили, які діяли в Європі впродовж Середніх віків.

▫️ Першою було зростання зацікавлення до класичних авторів та ідей, породжених взаємодією з ісламом. Арабські науковці випередили своїх північних сусідів на століття, і не тільки в перекладі грецьких і латинських текстів, а й у важливій праці з розвитку наукових теорій Арістотеля, Галена й інших.
▫️ Другою дієвою силою була розбудова монастирських підприємств, що спиралася на поєднання науки, мистецтва й комерції. Хай би чим займалися ченці — сільським господарством, виноробством, пивоварінням, перекладом — вони застосовували найновіші доступні знання.

Освіта була хай і не завжди практикою, але частиною лицарського ідеалу ще з часів Карла Великого, який справив найраніший вплив на лицарство. Любов великого короля до навчання
повпливала не тільки на розвиток письма (запровадження каролінгового мінускулу) і літератури (від сприяння трубадурам до відкриття бібліотек). Вона також глибоко вплинула на структуру й заклади вищої освіти. Значною мірою завдяки заохоченню Шарлеманя (справжнє ім’я Карла Великого) англійський чернець Алкуїн ввів у програму королівської придворної школи початковий курс вільних мистецтв.

▫️ Але освіту стали цінувати передусім не так за те, що вона могла зробити з людини більш ефективного фахівця, як за її здатність зробити з неї кращу Людину.

Перший справжній університет з’явився у Болоньї в кінці ХІ століття, після чого були засновані університети Парижа й Оксфорда. У кожному випадку університети були розширенням соборних шкіл або studia монастирів, а їхні програми зосереджувалися переважно на теології та праві.
Але коли вони почали залучати вчених з усього світу, людей, які приносили із собою знання широкого спектра дисциплін, університети розробили програми навчання, які стали відомі як «вільні мистецтва»: освіта, яка личила вільній людині.

Перші університети чудово впорались із задачею заново віднайти переваги вивчення вільних мистецтв, які навчають чоловіка й жінку того, як насолоджуватися життям, а не просто будувати кар’єру. Ми не принижуємо професійну освіту, але бути культурною людиною, якою український Nаціоналіст, безперечно, має бути, означає мати “вільну освіту”, бо жоден інший вид навчання не наставляє по-справжньому.

▫️ Проблема більшості міркувань про вищу освіту, як і про Nаціоналіста, полягає у відсутності по-справжньому вищої освіти і вищого життя, що означало забагато Чину та замало Ідеї.
Освіта без бачення своєї належної мети є лише дилетантством, а Nаціоналіст без благородства й Ідеї в серці — лише позер.

Знайди свій шлях до вільних мистецтв — долучайся до Центурії!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook ▫️
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️