21 червня — день літнього сонцестояння, день коли Сонце досягає найвищої точки на небі, даруючи нам найдовший день у році. В традиції індоєвропейських народів, Nаших пращурів, це була сакральна подія та особливий момент, коли природа перебуває в зеніті своєї сили.
З давніх-давен Nароди Європи вшановували цей день як свято гармонії, оновлення та життєдайного вогню. Цей день носив різні назви: Мідсомар, Ліго, свято Літи.
У Слов’янській Традиції його називали Купала, відзначали обрядами, плетінням вінків, ворожінням на воді, танцями та стрибками через вогнище, яке для Nаших пращурів було втіленням Вогнебога Сварожича. Стрибками через вогнище люди здобували очищення та благословення вищих сил на майбутній рік.
Також це свято означало торжество життя над смертю, святкуючи його слов’яни спалювали фігуру Богині смерті Марени. Солярні символи були знаками захисту, родючості та циклічного оновлення. Вони служили не просто прикрасами, а оберегами, що відображають зв’язок людини з природою і вічним колообігом життя.
Після християнізації Русі свято не зникло, а трансформувалося в Nародні гуляння Івана Купала.
Naродні вірування в козацькому середовищі були живі навіть у ХІХ ст. Наприклад, в Дунайському козацькому війську (1828-1868 рр.), що розташовувалося на Одещині, козаки і їх родини масово святкували Купала та Русалії.
Святкують Купала і сьогодні, продовжуючи тим самим Nашу одвічну традицію.
Неси Світло та Традицію — включайся в Центурії!
Центурія в інших соціальних мережах:
▫️YouTube▫️
▫️Instagram▫️
▫️Telegram▫️
▫️TikTok▫️
